18 листопада завершилася 23 Конференція Cторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (COP23), під час якої делегати працювали над структурою документів, що мають бути затверджені вже наступного року і визначатимуть світову кліматичну політику після 2020 року.
Паризьку угоду ратифікували уже 170 країн, але динаміка викидів парникових газів засвідчує, що декларацій намірів зовсім недостатньо для уникнення наслідків зміни клімату.
Читати далі...Засновники Greencubator‘а Андрій та Роман Зінченки отримали премію The Bright Award від Стенфордського університету за значний внесок у розвиток сталої енергетики.
Братам Зінченкам вдалося створити процвітаючу стійку спільноту з питань освіти в галузі енергетики та інновацій і заснувати один із перших зелених енергетичних інкубаторів в Україні.
Читати далі...28 квітня у місті Харків, на п’ятому форумі “UkraineLab: Лабораторія сталості для громадських ініціатив та культури”, ініційованому громадською організацією «Інша освіта» та спілкою MitOst e.V., під час робочої групи «Екологічна сталість» Олександра Халаїм, голова Екоклубу, розказувала про забезпечення екологічної сталості у роботі громадських організацій спільно та за запрошенням чудової тренерки Валерії Шварц-Ґрьоґер, керівниці асоціації ЕкоВізіо (Молдова).
Читати далі...19 листопада майже о 3 годині ночі завершилася 22 Конференція Cторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату.
Це перша кліматична конференція після прийняття, підписання та набуття чинності Паризької угоди, метою якої є посилення глобальної боротьби із загрозою зміни клімату задля стримування підвищення температури на планеті до рівня суттєво меншого ніж на 2 градуси Цельсія, а за можливості і меншого ніж на 1,5 градуси Цельсія у порівнянні із доіндустріальними рівнями.
Читайтет також про підсумки цьогорічної кліматичної конференції: COP23: обриси нової світової кліматичної політики
Перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США 8 листопада стала неприємною несподіванкою серед усіх інших і для кліматичних активістів та національних делегацій, що працювали на конференції. І хвилюватися є чому: серед пріоритетів перших 100 днів роботи Трамп називав “скасування мільярдних платежів на …
Читати далі...Скільки парків, скверів та бульварів у Києві? Які види дерев у спеку найактивніше поглинають вуглекислий газ з повітря та мають більший охолоджувальний ефект? Чи готова українська нормативно-правова база з питань утримання міських зелених зон вирішувати проблему зміни клімату? Яким є фактичний відсоток озеленення районів Києва? Чи пов’язаний він із літніми температурами поверхні київських мікрорайонів?
На ці та багато інших питань спробувала відповісти робоча команда проекту “Управління зеленими зонами як елемент адаптації до зміни клімату в містах”, що тривав з квітня по серпень 2016 року. Проект передбачав оцінку можливостей оптимізації міських зелених зон задля адаптації як самих насаджень, так і населення міст до негативних проявів кліматичних змін на прикладі міста Києва. Учасники проекту вивчали фізіологічну активність основних видів паркових дерев у спеку, …
Читати далі...В ЄС функціонує комплексне законодавство, що суттєво посилює захист здоров’я людей і довкілля від негативного впливу хімічних речовин. Його основу складає Регламент (ЄС) Європейського Парламенту та Ради № 1907/2006 від 18 грудня 2006 р. про реєстрацію, оцінку, авторизацію і обмеження хімічних речовин та препаратів (далі у тексті – REACH), який набув чинності 1 червня 2007 р.
Європейська Комісія двічі – у 2012 та 2018 роках – готувала звіти щодо результатів функціонування регламенту, досягнення його цілей і завдань та подальших змін у правовому регулюванні використання хімічних речовин на ринку ЄС.
20 березня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про стратегічну екологічну оцінку“.
Стратегічна екологічна оцінка – це процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків.
Андрій Яремич, аспірант кафедри екології Національного Університету Києво-Могилянська Академія, спільно з партнерами розробив компактну мікроферму Cyber Ponic на базі ультрапоніки, світлодіодного освітлення зі змінним спектром, розумних датчиків та інтелектуальної системи керування. Для виробництва та збору тестової партії таких мікроферм запущено збір коштів на сайті «Велика ідея».
Розробники використовують одну з найпрогресивіших систем вирощування — ультрапоніку. Її особливість у тому, що ультразвуковий генератор у тумані розпилює розчин для живлення коріння, яке висить у повітрі.
Французька компанія з виробництва одягу замінила знаковий логотип крокодила на обмеженому тиражі футболок поло. У партнерстві з Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) французький бренд випустив 10 футболок із логотипом, який зображує тварин, що знаходяться під загрозою вимирання. Наприклад, папуга Какапо та суматранський тигр. Для зображення логотипів було використано ту саму техніку вишивки, яку використовують і для головного символа бренду — крокодила.
Вчені звертають увагу на вплив пластикового сміття в океані на акул, китів та мантів (гігантських скатів).
Дослідження доводять, що морські ссавці можуть проковтнути сотні шматків мікропластику на добу. Невеликі пластикові деталі довжиною менше п’яти міліметрів можуть бути шкідливими для океану та та його мешканців.
Пластикові соломинки для напоїв потрапили в топ-10 знахідок під час очищення пляжів. Чому використання надмірної кількості соломинок потребує найшвидшого вирішення? Насамперед, пластикові соломинки є відходами, які не розкладаються, а значить можуть потрапляти в навколишнє середовище й забруднювати його. Соломинки завдають серйозної шкоди морським птахам, черепахам та іншим морським істотам.
Олешківські піски — найбільша пустеля України та одне з природних чудес України – вражають різноманіттям ландшафтів. На території національного природного парку «Олешківські піски» можна побачити і піщаний степ, і напівпустелю, і листяні гаї, й озера. Щоправда, останнім часом озера пересихають та заростають рослинами.
На території природоохоронного науково–дослідного відділення «Буркути» розташовані озера Солоне, Довге та Дідове, флора та фауна яких мають природоохоронну цінність. Зокрема, сальвінія плаваюча, панівна мешканка гідрофітної рослинності озера Дідове, є реліктовим видом, що занесений до Червоної книги України.
Букінгемський палац інформує про нові плани щодо відходів. Розв’язати проблему пластику спробують на найвищому рівні королівського домогосподарства. Вважається, що королева особисто зацікавилася проблемою пластику після роботи з Девідом Аттенборо над документальним фільмом про збереження дикої природи. Під час запису програми вони сміялися й жартували, обговорювали рослини та можливість створення мережі національних лісових парків.